1.
В беспросветности жгу свечу.
Тень, упавшая с потолка,
Колыхает и мнет парчу,
И гардины дрожат слегка.
Нагоняя полночный бред,
Ухмыляясь, мне шепчет тень:
Он сказал:"Да пребудет Свет!"
Но наступит ли новый день?
Завихрения злых причуд,
Танец чопорный на парче.
Тень мне шепчет, а я молчу,
Чтобы утром войти в ковчег.
2.
Здесь Вера названа смешной,
Надежда - глупой и беспечной.
Над третьей светлою сестрой
Раздался вой не человечий.
И содрогаясь, я бегу
В ковчег. Мой Бог, еще не поздно?
Бегу туда, где свечи жгут,
Где Вера признана серьезной.
3.
Я спасаюсь от злых теней:
Светлооко блестит ковчег.
Но при свете страдать больней,
А у входа - толпа калек.
Мне калекой себя признать,
Или спрятать грехи во мрак?
Отчего должен я решать,
Кто мне друг, а кто просто так?
Из познанья добра и зла
Надрываясь, тянуть занозы?
О, Всевышний, Ты, верно, знал :
Жизнь - сплошные метаморфозы.
4.
"Да будет Свет!" Лишь проблеском свечи,
Во тьме, где непролазно, слезно, сыро?
О, Боже, что Ты сделал? Не молчи!
Зачем терзания душ в оглоблях мира,
Который сотворил Ты? Сон ли, бред,
Но образ Твой душой с рожденья познан.
И верят души в то, что будет Свет,
И в то, что Сын Твой был к нам с Неба послан.
Скорей всего, другого нет пути.
Взрастить любовь возможно лишь сквозь слезы.
И бабочкой из кокона летит
Душа, пройдя Твои метаморфозы.
5.
Даже если во всей вселенной
Сотворен был бы я один,
Разрушая истоки тлена,
Крестно умер бы Божий Сын.
Воскресая над бренным миром,
Он бы стержнем во мне пророс...
Над Небесным Иерусалимом
Светят звезды метаморфоз.
Прочитано 12867 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
